√оловна стор≥нка  
 

–озробка та впровадженн¤ —”ќѕ на п≥дприЇмств≥

     

 

–озробка та впровадженн¤ —”ќѕ на п≥дприЇмств≥

 

Ќаказом ћ≥нпрац≥ в≥д 22.10.2001 р. є 432 затверджена  онцепц≥¤ управл≥нн¤ охороною прац≥, ¤ка визначаЇ, що управл≥нн¤ охороною прац≥ Ч це п≥дготовка, прийн¤тт¤ та реал≥зац≥¤ правових, орган≥зац≥йних, науково-техн≥чних, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних, соц≥ально-економ≥чних та л≥кувально-проф≥лактичних заход≥в, спр¤мованих на збереженн¤ житт¤, здоров'¤ та працездатност≥ людини в процес≥ трудовоњ д≥¤льност≥.

¬≥дпов≥дно до ст. 13 «акону Ђѕро охорону прац≥ї роботодавець повинен забезпечити функц≥онуванн¤ системи управл≥нн¤ охороною прац≥ (—”ќѕ). ¬≥н очолюЇ роботу з управл≥нн¤ охороною прац≥ та несе безпосередню в≥дпов≥дальн≥сть за њњ функц≥онуванн¤ в ц≥лому на п≥дприЇмств≥.

—”ќѕ, ¤к п≥дсистема загальноњ системи управл≥нн¤ виробництвом, повинна передбачати так≥ функц≥њ:

  • орган≥зац≥ю ≥ координац≥ю роб≥т (обов'¤зки, в≥дпов≥дальн≥сть, повноваженн¤ кер≥вник≥в р≥зного р≥вн¤, ос≥б, ¤к≥ виконують та перев≥р¤ють виконанн¤ роботи);
  • обл≥к, анал≥з та оц≥нка ризик≥в;
  • плануванн¤ показник≥в стану умов та безпеки прац≥;
  • контроль планових показник≥в та аудит вс≥Їњ системи;
  • коригуванн¤, запоб≥ганн¤ та можлив≥сть адаптац≥њ до обставин, ¤к≥ зм≥нюютьс¤;
  • заохоченн¤ прац≥вник≥в за активну участь та ≥н≥ц≥ативу щодо зд≥йсненн¤ заход≥в з п≥двищенн¤ р≥вн¤ безпеки та пол≥пшенн¤ умов прац≥.

«авд¤ки ц≥й систем≥ повинн≥ забезпечуватис¤ вир≥шенн¤ таких основних завдань:

¨ профес≥йний доб≥р прац≥вник≥в, ¤к≥ виконують роботи п≥двищеноњ небезпеки з урахуванн¤м стану њхнього здоров'¤ та психоф≥з≥олог≥чних показник≥в;

¨ навчанн¤ та пропаганда з охорони прац≥;

¨ безпека обладнанн¤;

¨ безпека виробничих процес≥в;

¨ безпека буд≥вель та споруд;

¨ забезпеченн¤ нормативних сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов прац≥;

¨ на¤вн≥сть засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту («≤«);

¨ оптимальн≥ режими прац≥ та в≥дпочинку;

¨ л≥кувально-проф≥лактичне обслуговуванн¤ працюючих;

¨ сан≥тарно-побутове обслуговуванн¤.

ўоб ц¤ система д≥¤ла, необх≥дно запровадити в≥дпов≥дний нормативно-правовий акт, ¤кий би регулював ус≥ питанн¤, пов'¤зан≥ з п≥дготовкою, прийн¤тт¤м та реал≥зац≥Їю управл≥нських р≥шень. ѕри цьому треба пам'¤тати, що —”ќѕ Ї складовою загальноњ системи управл≥нн¤ виробництвом (¤к≥стю продукц≥њ, що виробл¤Їтьс¤) ≥ спр¤мована не т≥льки на створенн¤ оптимальних умов прац≥, але й на використанн¤ резерв≥в виробництва, п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ та значне покращанн¤ ¤кост≥ продукц≥њ.

¬раховуючи те, що «акон поширюЇтьс¤ на вс≥х юридичних та ф≥зичних ос≥б (дал≥ Ч п≥дприЇмства), ¤к≥ використовують найману працю, незалежно в≥д того, працюЇ на п≥дприЇмств≥ 5 чи 1000 ос≥б, роботодавець зобов'¤заний забезпечити виконанн¤ вс≥х завдань, передбачених ц≥Їю статтею.

ѕри створенн≥ —”ќѕ необх≥дно:

  • визначити перел≥к законодавчих та ≥нших нормативно-правових акт≥в, що м≥ст¤ть вимоги щодо охорони прац≥ дл¤ даного виду економ≥чноњ д≥¤льност≥;
  • ви¤вити небезпечн≥ та шк≥длив≥ виробнич≥ фактори, види роб≥т, об'Їкти, машини, механ≥зми, устаткуванн¤ п≥двищеноњ небезпеки, щоб визначити, ¤к≥ з них найсуттЇв≥ше впливають на умови та безпеку прац≥;
  • визначити основн≥ завданн¤ в галуз≥ охорони прац≥ та встановити пр≥оритетн≥ напр¤ми;
  • розробити орган≥зац≥йну схему дл¤ виконанн¤ визначених завдань.

” зв'¤зку з тим, що роботодавець несе безпосередню в≥дпов≥дальн≥сть за стан умов та безпеки прац≥, дл¤ оф≥ц≥йного розпод≥лу обов'¤зк≥в, прав та в≥дпов≥дальност≥ в галуз≥ охорони прац≥ м≥ж ус≥ма учасниками виробничого процесу необх≥дно призначити посадових ос≥б, ¤к≥ повинн≥ забезпечити вир≥шенн¤ конкретних питань охорони прац≥. якщо у п≥дпор¤дкуванн≥ роботодавц¤ Ї ≥нженерно-техн≥чн≥ прац≥вники, то у њхн≥х посадових ≥нструкц≥¤х повинн≥ бути в≥дображен≥ обов'¤зки, права ≥ в≥дпов≥дальн≥сть за виконанн¤ покладених на них функц≥й з охорони прац≥.

 р≥м того, необх≥дно визначити пор¤док взаЇмод≥њ вс≥х ос≥б, ¤к≥ беруть участь в управл≥нн≥ виробництвом, а також пор¤док п≥дготовки, прийн¤тт¤ та реал≥зац≥њ управл≥нських р≥шень (накази, розпор¤дженн¤, приписи тощо).

ѕри цьому треба врахувати, що очолюЇ роботу з управл≥нн¤ охороною прац≥ та несе безпосередню в≥дпов≥дальн≥сть за њњ функц≥онуванн¤ в ц≥лому на п≥дприЇмств≥ роботодавець (кер≥вник п≥дприЇмства), а у цехах, службах, на д≥льниц¤х Ч кер≥вники в≥дпов≥дних п≥дрозд≥л≥в ≥ служб, в≥дпов≥дальн≥ за стан умов та безпеку прац≥ у п≥дпор¤дкованих њм п≥дрозд≥лах.

ќрган≥зац≥йно-методичне кер≥вництво д≥¤льн≥стю структурних п≥дрозд≥л≥в та функц≥ональних служб з охорони прац≥, п≥дготовку управл≥нських р≥шень та контроль за њх реал≥зац≥Їю повинна зд≥йснювати служба охорони прац≥.

ѕор¤док взаЇмод≥њ ос≥б, ¤к≥ беруть участь в управл≥нн≥ охороною прац≥, повинен забезпечувати виконанн¤ таких основних завдань:

1. ѕрофес≥йний доб≥р дл¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ виконують роботи п≥двищеноњ небезпеки, з урахуванн¤м стану здоров'¤ та психоф≥з≥олог≥чних показник≥в (в≥дпов≥дно до ѕерел≥ку роб≥т, де Ї потреба у профес≥йному добор≥).

¬≥дпов≥дальн≥сть за проведенн¤ цих заход≥в повинна покладатись на службу кадр≥в (або особу, ¤ка виконуЇ ц≥ функц≥њ). —лужба сп≥льно ≥з установою охорони здоров'¤, службою охорони прац≥ орган≥зуЇ проведенн¤ медичних огл¤д≥в та психоф≥з≥олог≥чноњ експертизи.

2. Ќавчанн¤ та пропаганду з питань охорони прац≥ (в≥дпов≥дно до “ипового положенн¤ про навчанн¤ з питань охорони прац≥).

÷ентром цих навчань та пропаганди на п≥дприЇмств≥ повинен стати каб≥нет охорони прац≥. ѕри чисельност≥ працюючих менше н≥ж 400 ос≥б каб≥нет охорони прац≥ сум≥щуЇтьс¤ з прим≥щенн¤м дл¤ навчальних зан¤ть.

¬≥дпов≥дальн≥сть за своЇчасн≥сть проведенн¤ навчанн¤ з питань охорони прац≥ повинна покладатись на кер≥вник≥в структурних п≥дрозд≥л≥в, а орган≥зац≥¤ навчанн¤ Ч на службу техн≥чного навчанн¤ (або особу, ¤ка виконуЇ ц≥ функц≥њ). ”часть в орган≥зац≥њ та проведенн≥ навчанн¤ беруть так≥ служби (або окрем≥ фах≥вц≥): служба охорони прац≥ та служби, на ¤к≥ покладено функц≥њ щодо правильноњ орган≥зац≥њ ≥ своЇчасного проведенн¤ ремонту та випробувань обладнанн¤, систем енергопостачанн¤, розробки та впровадженн¤ технолог≥чноњ документац≥њ.

3. Ѕезпека обладнанн¤.

Ѕезпека обладнанн¤, що експлуатуЇтьс¤, забезпечуЇтьс¤ шл¤хом приведенн¤ його у в≥дпов≥дн≥сть до вимог системи стандарт≥в безпеки прац≥ (——Ѕѕ) та вимог правил охорони прац≥, а також своЇчасного проведенн¤ планово-попереджувальних ремонт≥в, випробувань, удосконаленн¤ систем огороджувальних та запоб≥жних засоб≥в.

¬≥дпов≥дальн≥сть за орган≥зац≥ю ц≥Їњ роботи повинна покладатись на службу (або фах≥вц¤), ¤ка виконуЇ функц≥њ щодо правильноњ орган≥зац≥њ ≥ своЇчасного проведенн¤ ремонту та випробувань обладнанн¤. ”часть в орган≥зац≥њ ц≥Їњ роботи беруть служба (фах≥вц≥), на ¤ку покладено функц≥њ щодо правильноњ орган≥зац≥њ ≥ своЇчасного проведенн¤ ремонту та випробувань систем енергопостачанн¤, та служба охорони прац≥. ¬≥дпов≥дальн≥сть за безпечну експлуатац≥ю цього обладнанн¤ покладаЇтьс¤ на кер≥вник≥в структурних п≥дрозд≥л≥в.

4. Ѕезпека виробничих процес≥в.

Ѕезпека виробничих процес≥в забезпечуЇтьс¤ за рахунок:

а) в≥дображенн¤ вимог безпеки прац≥ у технолог≥чних документах (в≥дпов≥дно до √ќ—“ 3.1120Ч83 Ђќбщие правила отражени¤ й оформленн¤ требований безопасности труда в технологической документацииї).

¬≥дпов≥дальн≥сть за проведенн¤ ц≥Їњ роботи повинна покладатись на службу (або фах≥вц¤), що забезпечуЇ розробку технолог≥чноњ документац≥њ. ”часть в орган≥зац≥њ роботи беруть служба охорони прац≥ та служби, на ¤к≥ покладено функц≥њ щодо правильноњ орган≥зац≥њ ≥ своЇчасного проведенн¤ ремонту та випробувань обладнанн¤ та систем енергопостачанн¤;

б) дотриманн¤ вимог охорони прац≥ п≥д час монтажу, ремонту та поточноњ експлуатац≥њ обладнанн¤, забезпеченн¤ працюючих засобами колективного захисту.

¬≥дпов≥дальн≥сть за проведенн¤ ц≥Їњ роботи покладаЇтьс¤ на кер≥вник≥в структурних п≥дрозд≥л≥в.

5. Ѕезпека буд≥вель та споруд.

Ѕезпека буд≥вель та споруд, що експлуатуютьс¤, забезпечуЇтьс¤ завд¤ки своЇчасному проведенню огл¤д≥в, ремонт≥в та реконструкц≥њ.

¬≥дпов≥дальною за орган≥зац≥ю ц≥Їњ роботи Ї служба (або фах≥вець), що зд≥йснюЇ техн≥чний нагл¤д за станом буд≥вель та споруд сп≥льно з≥ службою охорони прац≥. ¬≥дпов≥дальн≥сть за безпечну експлуатац≥ю буд≥вель та споруд покладаЇтьс¤ на кер≥вника структурного п≥дрозд≥лу.

6. «абезпеченн¤ нормативних сан≥тарних, г≥г≥Їн≥чних умов прац≥ дос¤гаЇтьс¤ за рахунок систематичного контролю стану виробничого середовища, загазованост≥, запиленост≥ пов≥тр¤ робочоњ зони, р≥вн≥в шуму, в≥брац≥њ, ≥он≥зованого та не≥он≥зованого випром≥нюванн¤, осв≥тленн¤, температурного режиму тощо, паспортизац≥њ вентил¤ц≥йних установок, њх своЇчасного ремонту ≥ чистки та проведенн¤ атестац≥њ робочих м≥сць на в≥дпов≥дн≥сть нормативно-правовим актам з охорони прац≥.

¬≥дпов≥дальним за проведенн¤ ц≥Їњ роботи Ї кер≥вник структурного п≥дрозд≥лу. ”часть в орган≥зац≥њ роботи беруть служба охорони прац≥, сан≥тарно-промислова лаборатор≥¤, служби, що забезпечують правильну орган≥зац≥ю ≥ своЇчасне проведенн¤ ремонту ≥ випробуванн¤ обладнанн¤ та систем енергопостачанн¤.

7. Ќа¤вн≥сть засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту («≤«).

«абезпеченн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до “ипових галузевих норм безплатноњ видач≥ спецод¤гу, спецвзутт¤ та ≥нших засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту дл¤ даноњ галуз≥.

¬≥дпов≥дальн≥сть за забезпеченн¤ прац≥вник≥в 3≤3 покладаЇтьс¤ на кер≥вник≥в структурних п≥дрозд≥л≥в. ”часть в орган≥зац≥њ ц≥Їњ роботи бере служба (або фах≥вц≥) матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤ охорони прац≥.

8. ќптимальн≥ режими прац≥ та в≥дпочинку. «абезпечуютьс¤ шл¤хом додержанн¤ режиму прац≥ та в≥дпочинку, проведенн¤ оздоровчих заход≥в щодо зниженн¤ нервово-емоц≥йних навантажень.

¬≥дпов≥дальн≥сть за проведенн¤ ц≥Їњ роботи покладаЇтьс¤ на службу (або фах≥вц¤) орган≥зац≥њ прац≥ та зароб≥тноњ плати сп≥льно з кер≥вниками структурних п≥дрозд≥л≥в. ”часть в орган≥зац≥њ роботи бере служба охорони прац≥.

9. Ћ≥кувально-проф≥лактичне обслуговуванн¤ працюючих.

«абезпечуЇтьс¤ за рахунок проведенн¤ пер≥одичних медичних огл¤д≥в, обладнанн¤ ф≥зкультурно-оздоровчих к≥мнат та проведенн¤ оздоровчих ≥ проф≥лактичних заход≥в.

¬≥дпов≥дальн≥сть за проведенн¤ ц≥Їњ роботи покладаЇтьс¤ на кер≥вник≥в структурних п≥дрозд≥л≥в сп≥льно з установами охорони здоров'¤ та службою охорони прац≥.

10. —ан≥тарно-побутове обслуговуванн¤.

«абезпечуЇтьс¤ через обладнанн¤ та належне утриманн¤ гардеробних, душових прим≥щень, туалет≥в, к≥мнат особистоњ г≥г≥Їни ж≥нок, умивальник≥в тощо.

¬≥дпов≥дальн≥сть за проведенн¤ ц≥Їњ роботи покладаЇтьс¤ на кер≥вник≥в структурних п≥дрозд≥л≥в. ”часть у њњ орган≥зац≥њ беруть служби (або фах≥вц≥) матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤, кап≥тального буд≥вництва та охорони прац≥.

Ќаступне питанн¤, ¤ке повинно знайти своЇ в≥дображенн¤ в —”ќѕ,Ч це пор¤док ≥дентиф≥кац≥њ (визначенн¤) небезпек, оц≥нка та регулюванн¤ ризик≥в.

≤дентиф≥кац≥¤ небезпеки забезпечуЇтьс¤ шл¤хом анал≥зу причин та обставин нещасних випадк≥в ≥ профес≥йних захворювань, ви¤вленн¤ нев≥дпов≥дност≥ стану умов, безпеки прац≥ та орган≥зац≥њ роб≥т чинним нормативно-правовим актам, визначенн¤ об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки, ¤ким необх≥дно в першу чергу прид≥л¤ти увагу.

ќбов'¤зковою умовою оц≥нки ризик≥в Ї на¤вн≥сть м≥н≥мально необх≥дноњ к≥лькост≥ показник≥в, що характеризують стан умов та безпеки прац≥.

ƒо цих показник≥в можуть належати:

1)  оеф≥ц≥Їнт частоти

де “ Ч к≥льк≥сть нещасних випадк≥в на виробництв≥ за проанал≥зований пер≥од; N Ч середньообл≥кова чисельн≥сть працюючих за проанал≥зований пер≥од, ос≥б;

2)  оеф≥ц≥Їнт т¤жкост≥

 

де ƒ Ч загальне число дн≥в непрацездатност≥ за проанал≥зований пер≥од.

3)  оеф≥ц≥Їнт додержанн¤ працюючими ≥нструкц≥й з охорони прац≥ ( 0), що розраховуЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж к≥льк≥стю працюючих ≥з додержанн¤м ≥нструкц≥й з охорони прац≥ та загальною чисельн≥стю працюючих на момент перев≥рки.

4)  оеф≥ц≥Їнт техн≥чноњ безпеки обладнанн¤ ( б.о), що розраховуЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж к≥льк≥стю визначених ——Ѕѕ показник≥в безпеки, ¤ким в≥дпов≥даЇ обладнанн¤, та загальною к≥льк≥стю показник≥в безпеки, визначених ——Ѕѕ.

5)  оеф≥ц≥Їнт безпеки технолог≥чних процес≥в ( “.ѕ), що розраховуЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж к≥льк≥стю технолог≥чноњ документац≥њ, в ¤к≥й в≥дображено вимоги безпеки, та загальною к≥льк≥стю технолог≥чноњ документац≥њ.

6)  оеф≥ц≥Їнт додержанн¤ допустимих р≥вн≥в шк≥дливих виробничих фактор≥в, що розраховуЇтьс¤ ¤к сп≥в в≥дношенн¤ м≥ж к≥льк≥стю фактор≥в, що в≥дпов≥дають сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чним нормам, та загальною к≥льк≥стю таких фактор≥в.

7)  оеф≥ц≥Їнт виконанн¤ планових роб≥т з охорони прац≥ ( —), що розраховуЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж к≥льк≥стю фактично виконаних заход≥в та запланованими.

 ≥льк≥сть показник≥в, що застосовуютьс¤ дл¤ оц≥нки ризик≥в та њх регулюванн¤, залежить в≥д стану умов ≥ безпеки прац≥ на конкретному п≥дприЇмств≥, на¤вност≥ та стану об'Їкт≥в, машин, механ≥зм≥в, устаткуванн¤ п≥двищеноњ небезпеки та к≥лькост≥ працюючих.

–егулюванн¤ ризик≥в повинно зд≥йснюватись з урахуванн¤м пр≥оритет≥в заход≥в, що застосовуютьс¤, а саме: вилученн¤ небезпечноњ роботи, застосуванн¤ ≥нженерних метод≥в контролю (д≥агностики), забезпеченн¤ засобами колективного та ≥ндив≥дуального захисту, посиленн¤ адм≥н≥стративних метод≥в контролю.

ƒо —”ќѕ повинен входити розд≥л щодо плануванн¤ роб≥т з охорони прац≥.

” ньому передбачаЇтьс¤ плануванн¤ роб≥т щодо систематичноњ ≥дентиф≥кац≥њ небезпеки дл¤ здоров'¤ ≥ безпеки персоналу, поступового п≥двищенн¤ р≥вн¤ безпеки на п≥дстав≥ визначених пр≥оритет≥в.

ќсновн≥ напр¤ми перспективного плануванн¤: складанн¤ комплексного плану пол≥пшенн¤ стану умов та безпеки прац≥, ¤кий повинен бути складовою плану економ≥чного та соц≥ального розвитку п≥дприЇмства; поточного (р≥чного) плану заход≥в з охорони прац≥, що включаютьс¤ у розд≥л Ђќхорона прац≥ї колективного договору; оперативного (квартального, м≥с¤чного) плану заход≥в дл¤ структурних п≥дрозд≥л≥в.

÷≥ плани повинн≥ м≥стити питанн¤ щодо п≥двищенн¤ або п≥дтриманн¤ ≥снуючого р≥вн¤ стану умов та безпеки прац≥. ѕри цьому сл≥д мати на уваз≥, що так≥ витрати не повинн≥ становити дл¤ госпрозрахункових п≥дприЇмств менше н≥ж 0,5% в≥д суми реал≥зованоњ продукц≥њ, а дл¤ бюджетних установ Ч не менше н≥ж 0,2% в≥д фонду оплати прац≥.

«начне м≥сце в —”ќѕ належить систем≥ контролю результативност≥ њњ д≥њ. ÷¤ система залежно в≥д обс¤г≥в виробництва та чисельност≥ працюючих може передбачати: адм≥н≥стративно-громадський контроль, оперативний контроль з боку кер≥вник≥в роб≥т та ≥нших посадових ос≥б, внутр≥шн≥й аудит охорони прац≥, контроль з боку служби охорони прац≥ та ком≥с≥њ з охорони прац≥.

—истема контролю повинна забезпечити:

¨ ≥дентиф≥кац≥ю та реЇстрац≥ю авар≥й, нещасних випадк≥в та профес≥йних захворювань (дл¤ б≥льш повноњ ≥нформац≥њ бажано реЇструвати вс≥, нав≥ть незначн≥ авар≥њ, нещасн≥ випадки, що не призвели до втрати працездатност≥, Ч м≥кротравми);

¨ додержанн¤ працюючими вимог нормативно-правових акт≥в;

¨ своЇчасн≥сть проведенн¤ пер≥одичних медичних огл¤д≥в, навчанн¤ та ≥нструктаж≥в з охорони прац≥;

¨ визначенн¤ обс¤г≥в шк≥дливих виробничих фактор≥в;

¨ проведенн¤ необх≥дних ¤к≥сних та к≥льк≥сних оц≥нок стану умов та безпеки прац≥;

¨ проведенн¤ ≥дентиф≥кац≥њ, д≥агностики, огл¤д≥в, випробувань об'Їкт≥в, машин, механ≥зм≥в, устаткуванн¤ п≥двищеноњ небезпеки.

«а р≥зних метод≥в ≥ встановленоњ пер≥одичност≥ контролю система повинна передбачати безпосередню участь роботодавц¤ в анал≥з≥ функц≥онуванн¤ —”ќѕ ≥ прийн¤тт≥ управл≥нських р≥шень. ÷е забезпечить можлив≥сть коригувальних та запоб≥жних д≥й.

≤ останнЇ, що повинна забезпечити —”ќѕ,Ч стимулюванн¤ д≥¤льност≥ структурних п≥дрозд≥л≥в, застосуванн¤ дисципл≥нарно-виховних заход≥в до ос≥б, ¤к≥ допускають порушенн¤ нормативно-правових акт≥в з охорони прац≥ та положенн¤ —”ќѕ.

¬веденн¤ системи матер≥ального та морального заохоченн¤ повинно будуватись на п≥дстав≥ к≥льк≥сних показник≥в, вона може бути складовою оц≥нки д≥њ системи управл≥нн¤ ¤к≥стю продукц≥њ.

ѕоказники стану охорони прац≥ у структурних п≥дрозд≥лах бажано пом≥щати на спец≥альному стенд≥ Ђќхорона прац≥ї. ¬≥н повинен в≥дображати показники оц≥нки стану умов та безпеки прац≥, визначен≥ —”ќѕ, оперативну ≥нформац≥ю про стан охорони прац≥ в структурному п≥дрозд≥л≥, роботу ком≥с≥й з охорони прац≥ та мати скриньку дл¤ збору пропозиц≥й в≥д прац≥вник≥в щодо покращанн¤ стану охорони прац≥.

ƒл¤ малих п≥дприЇмств механ≥зм управл≥нн¤ охороною прац≥, з одного боку, спрощуЇтьс¤ за рахунок незначноњ к≥лькост≥ прац≥вник≥в, з ≥ншого Ч ускладнюЇтьс¤ у зв'¤зку з в≥дсутн≥стю необх≥дноњ к≥лькост≥ ≥нженерно-техн≥чних прац≥вник≥в.

” структур≥ роботодавець Ч майстер Ч бригадир - роб≥тники вс≥ основн≥ орган≥зац≥йн≥ завданн¤ щодо охорони прац≥ вир≥шуЇ роботодавець (у тому числ≥ виконуЇ функц≥њ служби охорони прац≥). ƒл¤ цього в≥н повинен пройти навчанн¤ ≥ перев≥рку знань з питань охорони прац≥ у навчальному заклад≥, ¤кий одержав дозв≥л орган≥в ƒержнагл¤дохоронпрац≥ на цю д≥¤льн≥сть. ƒопускаЇтьс¤ його навчанн¤ у пор¤дку самост≥йноњ осв≥ти. “од≥ перев≥рку знань в≥н повинен пройти у ком≥с≥њ, створен≥й у м≥сцевих органах виконавчоњ влади або органах ƒержнагл¤дохоронпрац≥. ћайстер несе в≥дпов≥дальн≥сть за орган≥зац≥ю безпечних умов прац≥ на виробничих д≥льниц¤х та дотриманн¤ вимог безпеки прац≥ бригадою. Ѕригадир повинен забезпечити дотриманн¤ бригадою технолог≥чного процесу, ≥нструкц≥й з експлуатац≥њ обладнанн¤ та ≥нструкц≥њ з охорони прац≥.

„лени бригади повинн≥ дотримуватись вимог технолог≥чних процес≥в, застосовувати видан≥ њм «≤« та засоби колективного захисту, що встановлен≥ на обладнанн≥ або застосовуютьс¤ на д≥льниц≥. ¬они зобов'¤зан≥ виконувати т≥льки доручену њм роботу. ѕри виникненн≥ небезпечноњ ситуац≥њ повинн≥ призупинити роботу та негайно пов≥домити про це бригадиров≥, а при виникненн≥ нещасного випадку Ч терм≥ново орган≥зувати наданн¤ першоњ допомоги потерп≥лому та пов≥домити про це майстров≥.

ўоденно з≥ складу бригади вид≥л¤Їтьс¤ черговий, до обов'¤зк≥в ¤кого входить контроль за додержанн¤м членами бригади вимог безпеки прац≥.

2. —истема управл≥нн¤ охороною прац≥

¬ ”крањн≥ передбачено управл≥нн¤ охороною прац≥ ¤к на державному, так ≥ на галузевому, рег≥ональному ≥ виробничому р≥вн¤х. «агальн≥ положенн¤ щодо управл≥нн¤ охороною прац≥, пор¤док введенн¤ в д≥ю системи управл≥нн¤, основн≥ функц≥њ ≥ завданн¤ управл≥нн¤ викладен≥ в “иповому положенн≥ про систему управл≥нн¤ охороною прац≥ на галузевому, рег≥ональному та виробничому р≥вн¤х.

” спрощеному вигл¤д≥ будь-¤ка система управл≥нн¤ представл¤Ї собою сукупн≥сть субСЇкта управл≥нн¤ та обСЇкта управл≥нн¤, що знаход¤тьс¤ у певному середовищ≥ та ≥нформативно звС¤зан≥ м≥ж собою Ц в≥д субСЇкта управл≥нн¤ до обСЇкта спр¤мован≥ функц≥њ управл≥нн¤, а в≥д обСЇкта управл≥нн¤ до субСЇкта Ц зворотн≥й звС¤зок. ¬ субСЇкт≥ управл≥нн¤ можна вид≥лити два органи Ц управл¤ючий та виконавчий. ”правл≥нн¤ завжди зд≥йснюЇтьс¤ заради дос¤гненн¤ певноњ мети. —творенн¤ системи управл≥нн¤ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом посл≥довного визначенн¤ мети ≥ обСЇкта управл≥нн¤, завдань ≥ заход≥в щодо дос¤гненн¤ мети, функц≥й ≥ метод≥в управл≥нн¤, побудови орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн¤.

ћетою управл≥нн¤ охороною прац≥ Ї забезпеченн¤ безпеки, збереженн¤ здоровС¤ та працездатност≥ людини в процес≥ трудовоњ д≥¤льност≥. “аким чином, система управл≥нн¤ охороною прац≥ (—”ќѕ) Ц це сукупн≥сть субСЇкта та обТЇкта управл≥нн¤, ¤к≥ на п≥дстав≥ комплексу нормативноњ документац≥њ провод¤ть ц≥леспр¤мовану, планом≥рну д≥¤льн≥сть з метою забезпеченн¤ здорових, безпечних ≥ високопродуктивних умов прац≥. ќхорона прац≥ базуЇтьс¤ на законах та ≥нших нормативно-правових актах, ¤к≥ Ї головним джерелом зовн≥шньоњ ≥нформац≥њ, що надходить до —”ќѕ.

як субСЇкт так ≥ обСЇкт —”ќѕ визначаютьс¤ р≥внем системи. Ќа державному р≥вн≥ субСЇктом управл≥нн¤ виступаЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в, а обСЇктами управл≥нн¤ Ї д≥¤льн≥сть галузевих м≥н≥стерств, обласних та м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й по забезпеченню безпечних ≥ здорових умов прац≥ на п≥дприЇмствах, в установах та орган≥зац≥¤х. Ќа галузевому р≥вн≥ субСЇктом управл≥нн¤ Ї в≥дпов≥дне галузеве м≥н≥стерство, а обСЇктами управл≥нн¤ Ц д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й галуз≥ по забезпеченню на них безпечних ≥ здорових умов прац≥. —убСЇкт управл≥нн¤ на рег≥ональному р≥вн≥ Ц в≥дпов≥дна державна адм≥н≥страц≥¤, а обСЇкт управл≥нн¤ Ц д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, що розташован≥ на територ≥њ даного рег≥ону по забезпеченню на них безпечних ≥ здорових умов прац≥.

—уб'Їктом управл≥нн¤ в —”ќѕ п≥дприЇмства Ї кер≥вник (головний ≥нженер), а в цехах, на виробничих д≥льниц¤х ≥ в службах Ч кер≥вники в≥дпов≥дних структурних п≥дрозд≥л≥в ≥ служб. ќб'Їктом управл≥нн¤ в —”ќѕ п≥дприЇмства Ї д≥¤льн≥сть структурних п≥дрозд≥л≥в та служб п≥дприЇмства по забезпеченню безпечних ≥ здорових умов прац≥ на робочих м≥сц¤х, виробничих д≥льниц¤х, у цехах та на п≥дприЇмств≥ в ц≥лому. “ипова —”ќѕ п≥дприЇмства функц≥онуЇ наступним чином.

 ер≥вник (головний ≥нженер) анал≥зуЇ ≥нформац≥ю про стан охорони прац≥ в структурних п≥дрозд≥лах п≥дприЇмства та приймаЇ р≥шенн¤, спр¤мован≥ на п≥двищенн¤ р≥вн¤ безпеки прац≥. ќрган≥зац≥йно-методичну роботу по управл≥нню охороною прац≥, п≥дготовку управл≥нських р≥шень ≥ контроль за њх своЇчасною реал≥зац≥Їю зд≥йснюЇ служба охорони прац≥ п≥дприЇмства (виконавчий орган —”ќѕ), що п≥дпор¤дкована безпосередньо кер≥внику п≥дприЇмства (управл¤ючому органу). «овн≥шн≥м збурюючим чинником дл¤ —”ќѕ на р≥вн≥ п≥дприЇмства Ї зм≥ни технолог≥чного процесу, обладнанн¤, умов прац≥, нещасн≥ випадки, травми, захворюванн¤ тощо.

ƒо основних функц≥й управл≥нн¤ охороною прац≥ належать:

  • прогнозуванн¤ ≥ плануванн¤ роб≥т;
  • орган≥зац≥¤ та координац≥¤ роб≥т;
  • обл≥к показник≥в, анал≥з та оц≥нка стану умов ≥ безпеки прац≥;
  • контроль за станом охорони прац≥, функц≥онуванн¤м —”ќѕ;
  • стимулюванн¤ д≥¤льност≥ з охорони прац≥.

ќсновн≥ завданн¤ управл≥нн¤ охороною прац≥:

¨ навчанн¤ прац≥вник≥в безпечним методам прац≥ та пропаганда питань охорони прац≥;

¨ забезпеченн¤ безпечност≥ технолог≥чних процес≥в, виробничого устаткуванн¤, буд≥вель ≥ споруд;

¨ нормал≥зац≥¤ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов прац≥;

¨ забезпеченн¤ прац≥вник≥в засобами ≥ндив≥дуального захисту;

¨ забезпеченн¤ оптимальних режим≥в прац≥ та в≥дпочинку;

¨ орган≥зац≥¤ л≥кувально-проф≥лактичного обслуговуванн¤;

¨ профес≥йний доб≥р прац≥вник≥в з окремих профес≥й;

¨ удосконаленн¤ нормативноњ бази з питань охорони прац≥.

‘ункц≥¤ прогнозуванн¤ та плануванн¤ роб≥т з охорони прац≥, в основ≥ ¤коњ лежить прогнозтичний анал≥з, маЇ вир≥шальне значенн¤ в систем≥ управл≥нн¤ охороною прац≥. ѕлануванн¤ роботи з охорони прац≥ под≥л¤Їтьс¤ на перспективне, поточне та оперативне.

ѕерспективне плануванн¤ вм≥щуЇ найб≥льш важлив≥, трудом≥стк≥ ≥ довгостроков≥ заходи, виконанн¤ ¤ких, ¤к правило, вимагаЇ сум≥сноњ роботи к≥лькох п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства. ћожлив≥сть виконанн¤ заход≥в перспективного плану повинна бути п≥дтверджена обірунтованим розрахунком необх≥дного матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤ ≥ ф≥нансових витрат з зазначенн¤м джерел ф≥нансуванн¤. ќсновною формою перспективного плануванн¤ роботи з охорони прац≥ Ї розробленн¤ комплексного плану п≥дприЇмства щодо покращенн¤ стану охорони прац≥.

ѕоточне плануванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ у межах календарного року через розробленн¤ в≥дпов≥дних заход≥в у розд≥л≥ Дќхорона прац≥" колективного договору.

ќперативне плануванн¤ роботи з охорони прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ за п≥дсумками контролю стану охорони прац≥ в структурних п≥дрозд≥лах ≥ на п≥дприЇмств≥ в ц≥лому. ќперативн≥ заходи щодо усуненн¤ ви¤влених недол≥к≥в зазначаютьс¤ безпосередньо у наказ≥ по п≥дприЇмству, ¤кий видаЇтьс¤ за п≥дсумками контролю, або у план≥ заход≥в, ¤к додатку до наказу.

‘ункц≥¤ —”ќѕ щодо орган≥зац≥њ та координац≥њ роб≥т передбачаЇ формуванн¤ орган≥в управл≥нн¤ охороною прац≥ на вс≥х р≥вн¤х управл≥нн¤ ≥ вс≥х стад≥¤х виробничого процесу, визначенн¤ обов'¤зк≥в, прав, в≥дпов≥дальност≥ та пор¤дку взаЇмод≥њ ос≥б, що приймають участь в процес≥ управл≥нн¤, а також прийн¤тт¤ та реал≥зац≥ю управл≥нських р≥шень.

√либоко помилковою Ї думка, ¤ку, на жаль, ще дуже часто можна почути, що робота з охорони прац≥ Ї прерогативою лише служби охорони прац≥. Ќалагодженн¤ функц≥онуванн¤ —”ќѕ необх≥дно починати перед ус≥м з анал≥зу функц≥ональних обовС¤зк≥в вс≥х посадових ос≥б п≥дприЇмства ≥, ¤кщо необх≥дно, в≥дпов≥дного њх коригуванн¤ з метою усуненн¤ прогалин та непотр≥бного дублюванн¤. Ќеналежне виконанн¤ своњх обовС¤зк≥в, наприклад, службою постачанн¤ при закуп≥вл≥ обладнанн¤ може обернутись травмою дл¤ будь-¤кого роб≥тника п≥дприЇмства.

ќбл≥к показник≥в, анал≥з та оц≥нка стану умов ≥ безпеки прац≥ спр¤мован≥ (в≥дпов≥дно до одержаноњ ≥нформац≥њ) на розробку та прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень кер≥вниками ус≥х р≥вн≥в управл≥нн¤ (в≥д майстра д≥льниц≥ до кер≥вника п≥дприЇмства). —уть даноњ функц≥њ пол¤гаЇ у системному обл≥ку показник≥в стану охорони прац≥, в анал≥з≥ отриманих даних та узагальненн≥ причин недотриманн¤ вимог закон≥в та нормативно-правових акт≥в, а також причин невиконанн¤ план≥в з охорони прац≥ з розробкою заход≥в, направлених на усуненн¤ ви¤влених недол≥к≥в. јнал≥зуютьс¤ матер≥али: про нещасн≥ випадки та профес≥йн≥ захворюванн¤; результати вс≥х вид≥в контролю за станом охорони прац≥; дан≥ паспорт≥в сан≥тарно-техн≥чного стану умов прац≥ в цеху (на д≥льниц≥); матер≥али спец≥альних обстежень буд≥вель, споруд, прим≥щень, обладнанн¤ тощо. ¬ результат≥ обл≥ку, анал≥зу та оц≥нки стану охорони прац≥ внос¤тьс¤ доповненн¤ та уточненн¤ до оперативних, поточних та перспективних план≥в роботи з охорони прац≥, а також Ч по стимулюванню д≥¤льност≥ окремих структурних п≥дрозд≥л≥в, служб, прац≥вник≥в за дос¤гнут≥ показники охорони прац≥.

 онтроль за станом охорони прац≥ та функц≥онуванн¤м —”ќѕ забезпечуЇ д≥йове управл≥нн¤ охороною прац≥. Ѕудь-¤ка система управл≥нн¤ може над≥йно функц≥онувати лише при на¤вност≥ повноњ, своЇчасноњ ≥ достов≥рноњ ≥нформац≥њ про стан обСЇкта управл≥нн¤. ќдержати таку ≥нформац≥ю про стан охорони прац≥, ви¤вити можлив≥ в≥дхиленн¤ в≥д норм безпеки, а також перев≥рити виконанн¤ план≥в та управл≥нських р≥шень можна т≥льки на п≥дстав≥ регул¤рного та об'Їктивного контролю. “ому контроль стану охорони прац≥ Ї найб≥льш в≥дпов≥дальною та трудом≥сткою функц≥Їю процесу управл≥нн¤.

ƒо основних форм контролю за станом охорони прац≥ в рамках —”ќѕ п≥дприЇмства в≥днос¤тьс¤: оперативний контроль; в≥домчий контроль, що проводитьс¤ службою охорони прац≥ п≥дприЇмства; адм≥н≥стративно-громадський багатоступеневий контроль.  р≥м цих вид≥в контролю, ≥снуЇ в≥домчий контроль вищих господарських орган≥в, державний нагл¤д та громадський контроль за охороною прац≥, ¤к≥ будуть розгл¤нут≥ окремо.

ќперативний контроль з боку кер≥вник≥в роб≥т ≥ п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства проводитьс¤ зг≥дно ≥з затвердженими посадовими обов'¤зками. ѕри цьому служба охорони прац≥ контролюЇ виконанн¤ вимог безпеки прац≥ у вс≥х структурних п≥дрозд≥лах та службах п≥дприЇмства.

јдм≥н≥стративно-громадський багатоступеневий контроль Ї одн≥Їю з найкращих форм контролю за станом охорони прац≥, але можлив≥сть його ефективного функц≥онуванн¤ обумовлена на¤вн≥стю сп≥вроб≥тництва та взаЇморозум≥нн¤ м≥ж роботодавцем та профсп≥лками п≥дприЇмства. ÷ей контроль проводитьс¤ на к≥лькох (¤к правило Ц трьох) р≥вн¤х. Ќа перш≥й ступен≥ контролю начальник виробничоњ д≥льниц≥ (майстер) сп≥льно з громадським ≥нспектором профгрупи щоденно перев≥р¤ють стан охорони прац≥ на виробнич≥й д≥льниц≥. Ќа друг≥й ступен≥ Ч начальник цеху сп≥льно з громадським ≥нспектором та спец≥ал≥стами в≥дпов≥дних служб цеху (механ≥к, електрик, технолог) два - чотири рази в м≥с¤ць перев≥р¤ють стан охорони прац≥ зг≥дно з затвердженим граф≥ком. Ќа трет≥й ступен≥ контролю щом≥с¤чно (зг≥дно ≥з затвердженим граф≥ком) ком≥с≥¤ п≥дприЇмства п≥д головуванн¤м кер≥вника (головного ≥нженера) перев≥р¤Ї стан охорони прац≥ на п≥дприЇмств≥. ƒо складу ком≥с≥њ вход¤ть: кер≥вник служби охорони прац≥, голова ком≥с≥њ з охорони прац≥ профкому, кер≥вник медичноњ служби, прац≥вник пожежноњ охорони та головн≥ спец≥ал≥сти п≥дприЇмства (технолог, механ≥к, енергетик). –езультати роботи ком≥с≥њ ф≥ксуютьс¤ в журнал≥ третьоњ ступен≥ контролю ≥ розгл¤даютьс¤ на нарад≥. «а результатами наради видаЇтьс¤ наказ по п≥дприЇмству.

¬ комб≥натах, обСЇднанн¤х тощо може проводитись четверта та пС¤та ступен≥ адм≥н≥стративно-громадського контролю.

—тимулюванн¤ д≥¤льност≥ з охорони прац≥ спр¤мовано на створенн¤ зац≥кавленост≥ прац≥вник≥в в забезпеченн≥ здорових та безпечних умов прац≥. —тимулюванн¤ передбачаЇ ¤к моральн≥ та матер≥альн≥ заохоченн¤, так ≥ покаранн¤ за невиконанн¤ покладених на конкретну особу зобовС¤зань стосовно безпеки прац≥ або порушенн¤ вимог щодо охорони рац≥. ƒо числа заохочувальних заход≥в належать прем≥њ, винагороди за виконану конкретну роботу, винах≥дництво та рац≥онал≥заторськ≥ пропозиц≥њ з питань охорони прац≥ тощо. ќск≥льки в умовах ринковоњ економ≥ки економ≥чн≥ методи управл≥нн¤ охороною прац≥ набувають пр≥оритетного значенн¤, питанн¤ стимулюванн¤ охорони прац≥ буде розгл¤нуто б≥льш детально.

3. ќрган≥зац≥¤ роботи з функц≥онуванн¤ системи управл≥нн¤ охороною прац≥ на п≥дприЇмств≥

1. —истема управл≥нн¤ охороною прац≥ (—”ќѕ) на п≥дприЇмств≥ Ч це сукупн≥сть взаЇмоповТ¤заних правових, соц≥ально-економ≥чних, орган≥зац≥йно-техн≥чних, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних та л≥кувально-проф≥лактичних заход≥в ≥ управл≥нських р≥шень, спр¤мованих на запоб≥ганн¤ авар≥¤м, нещасним випадкам, профес≥йним захворюванн¤м, а також засоб≥в, спр¤мованих на збереженн¤ житт¤, здоровТ¤ ≥ працездатност≥ людини у процес≥ трудовоњ д≥¤льност≥.

2. —”ќѕ фактично Ї ц≥льовою п≥дсистемою загальноњ системи управл≥нн¤ п≥дприЇмством.

3. ќбТЇктом управл≥нн¤ охороною прац≥ Ї умови ≥ стан охорони прац≥ на вс≥х робочих м≥сц¤х п≥дприЇмства.

4. ћетою впровадженн¤ —”ќѕ Ї безпечн≥ ≥ нешк≥длив≥ умови прац≥ дл¤ прац≥вник≥в на вс≥х виробничих процесах. ѕри цьому повинно забезпечуватись не т≥льки своЇчасне усуненн¤ будь-¤ких порушень нормативних акт≥в з охорони прац≥, але й попередженн¤ можливост≥ њх виникненн¤.

5. ќсновними принципами функц≥онуванн¤ —”ќѕ Ї:

  • пр≥оритет житт¤ ≥ здоровТ¤ прац≥вник≥в п≥дприЇмства над результатами виробничоњ д≥¤льност≥;
  • Їдиноначальн≥сть ≥ повна в≥дпов≥дальн≥сть роботодавц¤ за створенн¤ безпечних ≥ нешк≥дливих умов прац≥;
  • в≥дпов≥дальн≥сть заход≥в ≥ засоб≥в з охорони прац≥ р≥вню потенц≥йноњ небезпеки виробничих обТЇкт≥в ≥ фактичному стану умов прац≥ на робочих м≥сц¤х;
  • економ≥чна зац≥кавлен≥сть роботодавц¤ ≥ прац≥вник≥в у пол≥пшенн≥ умов ≥ безпеки прац≥.

6. ”правл≥нн¤ охороною прац≥ на п≥дприЇмств≥ зд≥йснюють:

¨ на п≥дприЇмств≥ в ц≥лому Ц роботодавець;

¨ в структурному п≥дрозд≥л≥ Ц кер≥вник структурного п≥дрозд≥лу;

¨ на робочому м≥сц≥ Ц безпосередн≥й кер≥вник роб≥т.

–оботодавець повинен визначити ≥ внести в посадов≥ ≥нструкц≥њ обовТ¤зки з питань охорони прац≥ дл¤ вс≥х своњх заступник≥в, начальник≥в в≥дд≥л≥в ≥ служб, ¤к≥ йому п≥дпор¤дкован≥ безпосередньо.

7. ƒл¤ проведенн¤ орган≥зац≥йно-методичноњ роботи з управл≥нн¤ охороною прац≥ та координац≥њ д≥¤льност≥ вс≥х структурних п≥дрозд≥л≥в щодо забезпеченн¤ на робочих м≥сц¤х в кожному структурному п≥дрозд≥л≥ умов прац≥ в≥дпов≥дно до нормативно-правових акт≥в, забезпеченн¤ додержанн¤ законодавства щодо прав прац≥вник≥в створюЇтьс¤ служба охорони прац≥.

8. Ќа кожному р≥вн≥ орган≥зац≥йноњ структури п≥дприЇмства виконуЇтьс¤ управл≥нн¤ охороною прац≥ з використанн¤м типових елемент≥в управл≥нн¤: плануванн¤, орган≥зац≥¤, оперативне кер≥вництво, координац≥¤, контроль, обл≥к, анал≥з, стимулюванн¤.

9. Ќормативною основою —”ќѕ Ї:  онституц≥¤ ”крањни, «акони ”крањни Уѕро охорону прац≥Ф, Уѕро загальнообовТ¤зкове державне страхуванн¤ в≥д нещасного випадку на виробництв≥ та профес≥йного захворюванн¤, ¤к≥ спричинили втрату працездатност≥Ф,  одекс закон≥в ”крањни про працю, законодавч≥ акти ¬ерховноњ –ади ”крањни, укази ≥ розпор¤дженн¤ ѕрезидента ”крањни, постанови, розпор¤дженн¤  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, накази спец≥ально уповноваженого центральним органом виконавчоњ влади з питань нагл¤ду за охороною прац≥; а ≥нформац≥йною основою: матер≥али статистичноњ зв≥тност≥, колективний догов≥р ≥ угода з охорони прац≥, приписи ≥ матер≥али перев≥рки нагл¤дових орган≥в, матер≥али розсл≥дуванн¤ нещасних випадк≥в ≥ профес≥йних захворювань.

10. —истема управл≥нн¤ охороною прац≥ передбачаЇ опрацюванн¤ ≥ затвердженн¤ роботодавцем окремих нормативних документ≥в: положень та ≥нструкц≥й з питань охорони прац≥, ¤к≥ Ї обовТ¤зковими дл¤ виконанн¤ на п≥дприЇмств≥.

11. Ќа кожному р≥вн≥ управл≥нн¤ охороною прац≥ вир≥шуютьс¤ так≥ основн≥ завданн¤:

  • навчанн¤ безпечним методам прац≥;
  • забезпеченн¤ безпеки устаткуванн¤ ≥ виробничих процес≥в;
  • забезпеченн¤ належного утриманн¤ буд≥вель ≥ споруд;
  • доведенн¤ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов прац≥ до вимог нормативних акт≥в;
  • забезпеченн¤ прац≥вник≥в засобами ≥ндив≥дуального ≥ колективного захисту;
  • оптим≥зац≥¤ режим≥в прац≥ ≥ в≥дпочинку;
  • орган≥зац≥¤ л≥кувально-проф≥лактичного обслуговуванн¤ прац≥вник≥в;
  • профв≥дб≥р за окремими спец≥альност¤ми.

12. ƒл¤ вир≥шенн¤ цих завдань необх≥дно:

¨ встановити Їдиний пор¤док з плануванн¤, орган≥зац≥њ ≥ контролю з охорони прац≥ (умови прац≥, безпека прац≥, за дотриманн¤м технолог≥чних норм, правил експлуатац≥њ машин, механ≥зм≥в, засоб≥в виробництва, використанн¤ «≤«);

¨ орган≥зувати збиранн¤ ≥нформац≥њ про фактичний стан охорони прац≥;

¨ ≥нформуванн¤ прац≥вник≥в п≥дприЇмства про стан умов прац≥, причини ≥ насл≥дки авар≥й ≥ нещасних випадк≥в на робочих м≥сц¤х, про результати проф≥лактими роботи;

¨ використанн¤ економ≥чних метод≥в дл¤ п≥двищенн¤ зац≥кавленост≥ прац≥вник≥в у впровадженн≥ у виробництво безпечноњ техн≥ки, технолог≥њ, в дотриманн≥ вимог правил, норм та ≥нструкц≥й з охорони прац≥;

¨ вжитт¤ заход≥в впливу, спр¤мованих на п≥двищенн¤ персональноњ в≥дпов≥дальност≥ кер≥вник≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в за забезпеченн¤ безпеки прац≥, роб≥тник≥в Ц за дотриманн¤м вимог ≥нструкц≥й за спец≥альност¤ми ≥ видами виконуваних роб≥т.

13. Ќавчанн¤, ≥нструктаж≥ ≥ перев≥рка знань прац≥вник≥в з питань охорони прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до ƒЌјќѕ 0.00-4.12-99.

14. ѕропаганда питань охорони прац≥ включаЇ:

  • створенн¤ куточк≥в, каб≥нет≥в охорони прац≥;
  • проведенн¤ дн≥в охорони прац≥;
  • демонструванн¤ учбових ф≥льм≥в з охорони прац≥;
  • проведенн¤ огл¤д≥в, сем≥нар≥в та ≥н.

15. ƒл¤ забезпеченн¤ безпеки прац≥вник≥в в≥д д≥њ технолог≥чного устаткуванн¤, засоб≥в звТ¤зку та оргтехн≥ки, електротехн≥чних ≥ вентил¤ц≥йних установок, систем тепло-, водо- ≥ газопостачанн¤, буд≥вельноњ техн≥ки, транспортних засоб≥в, п≥дйомних машин ≥ механ≥зм≥в, що застосовуютьс¤ або ввод¤тьс¤ в експлуатац≥ю, зд≥йснюють:

¨ призначенн¤ ос≥б, в≥дпов≥дальних за утриманн¤ цього устаткуванн¤ в безпечному стан≥;

¨ попередн≥й (вх≥дний) контроль устаткуванн¤ на в≥дпов≥дн≥сть вимогам норм ≥ правил з охорони прац≥, на на¤вн≥сть сертиф≥кат≥в в≥дпов≥дност≥;

¨ вивченн¤ проектноњ ≥ техн≥чноњ документац≥њ та визначенн¤ заход≥в безпечноњ експлуатац≥њ устаткуванн¤ у в≥дпов≥дних ≥нструкц≥¤х;

¨ установленн¤ пор¤дку введенн¤ в експлуатац≥ю нового устаткуванн¤ або такого, що пройшло ремонт п≥сл¤ в≥дпрацюванн¤ амортизац≥йного терм≥ну;

¨ своЇчасне навчанн¤ персоналу, ¤кий обслуговуЇ, використовуЇ устаткуванн¤;

¨ орган≥зац≥ю своЇчасного проведенн¤ ремонт≥в ≥ випробувань зг≥дно з установленими нормативами.

16. ƒл¤ устаткуванн¤ п≥двищеноњ небезпеки встановлюЇтьс¤ пор¤док введенн¤ в експлуатац≥ю, орган≥зац≥њ нагл¤ду, п≥дтримки у справному ≥ безпечному стан≥.

¬иробниче устаткуванн¤ ≥ транспортн≥ засоби, що ввод¤тьс¤ в експлуатац≥ю п≥сл¤ реконструкц≥њ, повинн≥ в≥дпов≥дати вимогам нормативних акт≥в про охорону прац≥.

17. Ѕезпека виробничого процесу забезпечуЇтьс¤ при проектуванн≥, техн≥чному переоснащенн≥, шл¤хом ц≥л¤спр¤мованноњ зм≥ни технолог≥њ роб≥т.

ѕроекти на буд≥вництво, реконструкц≥ю в розд≥л≥ Уќхорона прац≥Ф повинн≥ мати вимоги безпеки виробничих процес≥в ≥ передбачати усуненн¤ безпосереднього контакту з Ќ¬‘, Ў¬‘ (небезпечний виробничий фактор, шк≥дливий виробничий фактор).

18. Ѕезпека виробничого процесу забезпечуЇтьс¤:

  • вибором технолог≥чних процес≥в;
  • вибором виробничих площ ≥ обТЇм≥в виробничих прим≥щень;
  • вибором матер≥ал≥в, способом њх збер≥ганн¤ та транспортуванн¤;
  • вибором ≥ розм≥щенн¤м виробничого устаткуванн¤;
  • навчанн¤ персоналу;
  • застосуванн¤м «≤« ≥ « « («≤« Ц засоби ≥ндив≥дуального захисту, « « Ц засоби колективного захисту);
  • включенн¤м вимог охорони прац≥ в ≥нструкц≥њ з експлуатац≥њ або в технолог≥чн≥ карти.

19. ¬иробнич≥ споруди, буд≥вл≥, ≥нженерн≥ мереж≥, що ввод¤тьс¤ в експлуатац≥ю п≥сл¤ буд≥вництва або реконструкц≥њ, повинн≥ в≥дпов≥дати вимогам в≥дпов≥дних акт≥в з охорони прац≥.

ѕроектна документац≥¤ на буд≥вництво та реконструкц≥ю буд≥вель ≥ споруд повинна проходити експертизу на в≥дпов≥дн≥сть њњ вимогам нормативних акт≥в з охорони прац≥ та пожежноњ безпеки (ƒЌјќѕ 0.00-4.20-94).

20. Ѕезпечна експлуатац≥¤ буд≥вель, споруд, ≥нженерних мереж забезпечуЇтьс¤:

¨ призначенн¤м ос≥б, в≥дпов≥дальних за њх експлуатац≥ю;

¨ встановленн¤м спостереженн¤ за њх техн≥чним станом;

¨ призначенн¤м ос≥б, в≥дпов≥дальних за утриманн¤м њх у справному ≥ безпечному стан≥;

¨ орган≥зац≥Їю пер≥одичного обстеженн¤ ≥ планово-попереджувального ремонту.

ќбТЇктами п≥двищеноњ небезпеки Ї: посудини, що працюють п≥д тиском; п≥дйомн≥ споруди; компресори; трубопроводи п≥д тиском; теплоенергетичн≥ установки; електрообладнанн¤ й електроустановки; обТЇкти газового господарства; електро≥нструмент; рухомий транспорт; обТЇкти з вибухонебезпечними зонами тощо.

–обота з обТЇктами п≥двищеноњ небезпеки охоплюЇ:

  • плануванн¤ роб≥т з безпечноњ експлуатац≥њ цих обТЇкт≥в, њх своЇчасного ремонту та випробуванн¤;
  • призначенн¤, навчанн¤ ≥ атестуванн¤ персоналу, ¤кий в≥дпов≥дальний за безпечний стан ≥ експлуатац≥ю обТЇкт≥в п≥двищеноњ небезпеки;
  • призначенн¤, навчанн¤ ≥ атестуванн¤ виробничого персоналу, ¤кий обслуговуЇ так≥ обТЇкти ≥ обладнанн¤;
  • розробка в≥дпов≥дних ≥нструкц≥й;
  • контроль за станом обТЇкт≥в п≥двищеноњ небезпеки.

‘акторами, ¤к≥ визначають стан обТЇкта п≥двищеноњ небезпеки, Ї:

¨ ступ≥нь безпеки конструкц≥й, будови, обладнанн¤ споруди, прилад≥в;

¨ ступ≥нь безпечного розташуванн¤, експлуатац≥њ та оточенн¤ обТЇкт≥в, обладнанн¤, машин, механ≥зм≥в;

¨ соц≥ально-психолог≥чний та психоф≥з≥олог≥чний стан обслуговуючого персоналу.

21. ƒоведенн¤ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов прац≥ на робочих м≥сц¤х у в≥дпов≥дност≥ з нормативами, встановленими ћ≥н≥стерством охорони здоровТ¤ ≥ ћ≥н≥стерством прац≥ ≥ соц≥альноњ пол≥тики ”крањни, зд≥йснюЇтьс¤ за результатами атестац≥њ робочих м≥сць ≥ паспортизац≥њ њх сан≥тарно-техн≥чного стану.

ќц≥нка фактичного стану умов прац≥ за ступенем шк≥дливост≥ ≥ небезпеки проводитьс¤ на основ≥ г≥г≥Їн≥чноњ класиф≥кац≥њ умов прац≥ за показниками шк≥дливост≥ ≥ небезпечност≥ фактор≥в виробничого середовища, важкост≥ ≥ напруженост≥ трудового процесу.

Ќормал≥зац≥¤ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов прац≥ дос¤гаЇтьс¤ усуненн¤м причин виникненн¤ Ќ¬‘ ≥ Ў¬‘ на робочих м≥сц¤х ≥ застосуванн¤м ефективних засоб≥в захисту; вдосконаленн¤м устаткуванн¤, механ≥зац≥Їю та автоматизац≥Їю виробничих процес≥в: утриманн¤м у справному стан≥ вентил¤ц≥йних систем, кондиц≥онер≥в, систем опаленн¤, осв≥тленн¤ тощо.

22. «абезпеченн¤ прац≥вник≥в засобами захисту безплатноњ видач≥ спец≥ального од¤гу, спец≥ального взутт¤ та ≥нших засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту, встановленн¤ пор¤дку њх видач≥, збер≥ганн¤ ≥ користуванн¤.

23. ќптимальн≥ режими прац≥ ≥ в≥дпочинку дл¤ прац≥вник≥в встановлюютьс¤ з урахуванн¤м специф≥ки њхньоњ прац≥, в першу чергу на роботах з п≥двищеними ф≥зичними ≥ нервово-емоц≥йними навантаженн¤ми, в умовах монотонност≥, впливу небезпечних та шк≥дливих фактор≥в.

Ќаданн¤ прац≥вникам п≥льгових режим≥в прац≥ ≥ в≥дпочинку зг≥дно з нормативами, встановленими ћ≥н≥стерством прац≥ ≥ соц≥альноњ пол≥тики, передбачаЇтьс¤ колективним договором.

24. Ћ≥кувально-проф≥лактичне обслуговуванн¤ прац≥вник≥в, зайн¤тих пост≥йно виконанн¤м роб≥т ≥з застосуванн¤м речовин 1Ц4 клас≥в небезпеки, проводитьс¤ в≥дпов≥дно до нормативних акт≥в з охорони прац≥.

25. ќрган≥зац≥¤ сан≥тарно-побутового обслуговуванн¤ повинна передбачати забезпеченн¤ прац≥вник≥в сан≥тарно-побутовими прим≥щенн¤ми ≥ пристро¤ми в≥дпов≥дно до норм за групами виробничих процес≥в.

—Ќ≥ѕ 2.09.04-87, —Ќ-245-71 У—анитарные нормы проектировани¤ промышленных предпри¤тийФ.

26. ѕрофес≥йний в≥дбор встановлюЇ ф≥зичну ≥ психоф≥з≥олог≥чну придатн≥сть прац≥вник≥в окремих спец≥альностей (вод≥й транспортних засоб≥в, електромонтер тощо) до можливост≥ безпечного виконанн¤ роб≥т.

27. ѕлануванн¤ ≥ ф≥нансуванн¤ роб≥т з охорони прац≥.

27.1. –обота з охорони прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до перспективних ≥ поточних план≥в створенн¤ безпечних ≥ нешк≥дливих умов прац≥, в ¤ких визначено завданн¤ п≥дприЇмству в ц≥лому окремим структурним п≥дрозд≥лам, а також кер≥вникам ≥ спец≥ал≥стам.

27.2. ѕлануванн¤ роб≥т зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥:

  • заход≥в, що забезпечують дос¤гненн¤ встановлених норматив≥в безпеки прац≥, г≥г≥Їни прац≥ ≥ виробничого середовища;
  • заход≥в, що передбачен≥ колективним догов≥ром;
  • заход≥в дл¤ усуненн¤ недол≥к≥в ≥ виконанн¤ припис≥в орган≥в нагл¤ду ≥ громадських орган≥зац≥й, ком≥с≥й з охорони прац≥, уповноваженоњ прац≥вниками особи з питань охорони прац≥;
  • заход≥в дл¤ усуненн¤ недол≥к≥в, ви¤влених при розсл≥дуванн≥ нещасних випадк≥в ≥ авар≥й.

27.3. ‘≥нансуванн¤ заход≥в з охорони прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ на р≥вн≥ 0,5 в≥дсотка в≥д суми реал≥зованоњ продукц≥њ. ƒл¤ п≥дприЇмств, що утримуютьс¤ за рахунок бюджету, витрати на охорону прац≥ передбачаютьс¤ в державному або м≥сцевих бюджетах ≥ становл¤ть не менше 0,2 в≥дсотка в≥д фонду оплати прац≥.

—уми витрат на охорону прац≥, що належать до валових витрат юридичноњ чи ф≥зичноњ особи, ¤ка використовуЇ найману працю, визначаютьс¤ зг≥дно з перел≥ком заход≥в та засоб≥в з охорони прац≥, що затверджуЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

28.  онтроль за станом охорони прац≥.

28.1.  онтроль за станом охорони прац≥ включаЇ:

¨ оц≥нку р≥вн¤ Ќ¬‘ ≥ Ў¬‘ на робочих м≥сц¤х;

¨ ви¤вленн¤ порушень вимог закон≥в та нормативних акт≥в про охорону прац≥;

¨ перев≥рку усуненн¤ ран≥ше ви¤влених порушень;

¨ перев≥рку виконанн¤ прац≥вниками обовТ¤зк≥в з охорони прац≥;

¨ перев≥рку виконанн¤ план≥в роб≥т з охорони прац≥;

¨ перев≥рку забезпеченност≥ прац≥вник≥в «≤« ≥ « «.

28.2. ¬иди контролю:

  • з боку орган≥в державного нагл¤ду;
  • з боку служби охорони прац≥;
  • оперативний контроль кер≥вниками та ≥ншими посадовими особами п≥дприЇмства;
  • громадський контроль;
  • ком≥с≥¤ми п≥дприЇмства, уповноваженоњ прац≥вниками особи з питань охорони прац≥.

якщо на робочому м≥сц≥ п≥д час контролю ви¤влено одну або дек≥лька можливих причин дл¤ виникненн¤ нещасного випадку, то розгл¤д цих недол≥к≥в повинен проводитис¤ з найб≥льш жорсткими вимогами до винноњ особи. ¬се, що добре зак≥нчуЇтьс¤, на другий день забуваЇтьс¤.

29. ќбл≥к, анал≥з та оц≥нка стану умов ≥ безпеки прац≥.

29.1. ќц≥нка стану охорони прац≥ ≥ результат≥в проф≥лактичноњ роботи зд≥йснюЇтьс¤ за прийн¤тими на п≥дприЇмств≥ показниками. як джерело вих≥дноњ ≥нформац≥њ використовуютьс¤:

¨ акти про нещасн≥ випадки, зв≥ти про виробничий травматизм;

¨ паспорти сан≥тарно-техн≥чного стану умов прац≥ ≥ карти умов прац≥ на робочих м≥сц¤х, матер≥али атестац≥њ робочих м≥сць;

¨ журнали оперативного контролю за станом охорони прац≥ структурного п≥дрозд≥лу;

29.2. ”загальнен≥ дан≥ про стан охорони прац≥ ≥ результати проф≥лактичноњ роботи п≥дготовл¤ютьс¤ службою охорони прац≥ ≥ п≥дл¤гають обовТ¤зковому розгл¤ду та анал≥зу на вс≥х р≥вн¤х управл≥нн¤ п≥дприЇмства.

30. —тимулюванн¤ роботи з охорони прац≥, спр¤моване на п≥двищенн¤ зац≥кавленост≥ прац≥вник≥в у забезпеченн≥ безпечних умов прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до ѕоложенн¤, ≥снуючого на п≥дприЇмств≥, в ¤кому визначаютьс¤ конкретн≥ показники, умови, види ≥ форми стимулюванн¤ прац≥вник≥в за активну участь та ≥н≥ц≥ативу в реал≥зац≥њ заход≥в щодо п≥двищенн¤ безпеки прац≥ ≥ за роботу без порушень правил безпеки, а також заходи впливу на порушник≥в.

30.1. ƒл¤ п≥двищенн¤ в≥дпов≥дальност≥ прац≥вник≥в за дотриманн¤ вимог нормативних акт≥в про охорону прац≥ можуть використовуватис¤ талони попередженн¤, вилученн¤ ≥ видача ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до ≥снуючого на п≥дприЇмств≥ пор¤дку.

 

 

 
 
Hosted by uCoz